Четверг, 09.07.2020, 07:32
Вітаю Вас Гість | RSS

Стецьківський ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Головна » 2017 » Ноябрь » 9 » Ми ті, до кого нинішнє послання
20:20
Ми ті, до кого нинішнє послання

Ми ті, до кого нинішнє послання

     7 листопада 2017 року у Стецьківській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулося відкриття капсули часу – послання до майбутніх поколінь випускників 1967 року, яке вони заповіли відкрити через 50 років.

       «Для нашої школи – це визначна і унікальна подія, - сказала директор школи Папушенко Тетяна Олександрівна. -  Саме нам випала честь приймати естафету поколінь із далекого 1967 року. Тоді саме ці люди заклали в щойно зведену будівлю «капсулу часу», у якій залишили свій лист – послання потомкам і викарбували на табличці дату відкриття – 7 листопада 2017 року. Сьогодні, 7 листопада 2017 року, збігає рівно 50 років з того знаменного дня, і ми щасливі виконати цю історичну місію».

     Право відкрити «капсулу часу» було надано випускникам 1967 року:  Біловодській Галині Григорівні, тодішньому першокласнику Антошенку Володимиру Леонідовичу та випускникам 2017 року: Гольченко Анні, Почкуну Сергію, Плахоніну Дмитру,  Роденковій Василині.

         Для одних це була зустріч із півстолітнім минулим, для інших – зустріч із дитинством. Мрійливі, схвильовані дівчатка – відмінниці в білих фартушках та серйозні, збентежені хлопчики – відмінники в білих сорочках дивляться із фотографій 1967 року.

     Цікаво було потримати в руках примірники газет «Радянська освіта»         ( №102, субота 23 грудня 1967 року), «Вперед» (№ 145, вівторок 5 грудня     1967 року, № 153, субота 23 грудня 1967 року), « Зірка» (№50, п`ятниця 22 грудня 1967 року, № 44, понеділок 6 листопада 1967 року), «Червоний промінь» ( № 153, 24 грудня 1967 року).

     У звичайному учнівському зошиті в клітинку записані імена всіх учнів 1967 року Стецьківської середньої школи (по класах). У випускних класах їх 61 (10-А – 29, 10-Б – 32).

     Із далеких шестидесятих до нас прийшла й історія села, і список працівників Стецьківської середньої школи: 37  вчителів та 18 чоловік технічного персоналу ( на фотографії – веселі, життєрадісні обличчя), і лист – звернення до нащадків.

     Дійшла до нас і стінна газета «Випускник» від 1.11.1967 р.

    Приймаючи естафету від випускників 1967 року, одинадцятикласники вирішили продовжити і перетворити її на традицію: залишати кожні 50 років послання випускників потомкам. Оскільки в школі діє дитячо-юнацьке об`єднання «Козацька республіка», то вони заповіли нащадкам відкрити своє звернення саме 14 жовтня 2067 року, у День Покрови Божої Матері, яка була заступницею всіх козаків.

«Дорогі ровесники!

    Ваше сучасне – це наше майбутнє. Нам складно уявити реалії вашого життя, але ми впевнені, що для вас, як і для нас, особливим і дорогим серцю місцем залишається рідна школа.

     Кожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують до неї діти. І так із року в рік. Зустрічі… Прощання..  Але школа пам`ятає кожного.

     Сьогоднішня Стецьківська ЗОШ І-ІІІ ступенів – це 33 вчителя : талановиті, творчі, енергійні і розуміючі. Саме вони створюють ту маленьку чарівну країну, зігріту теплом своїх сердець, що називається «Школа». Вона нараховує 330 козачат дитячо-юнацького об`єднання «Козацька Республіка».

     Ми живемо у складний час, коли на території нашої країни – війна. Але надають духу і сили традиції наших пращурів – козаків.

     Як виявилося, і в нашому сьогоденні є місце для подвигу. Справжнім героєм для нас став Володимир Переяслов, випускник 2000 року, який віддав своє життя за Україну і за нас усіх, за наше щасливе завтра, за наш мирний ранок і чистий світанок.

     1 вересня 2015 року на стіні школи з`явилася Меморіальна дошка на його честь. Герої не вмирають… Пам'ять про них залишається в наших серцях.  Із цим ми живемо і творимо майбутнє.

     Наш час – час комп'ютерних технологій і соціальних мереж, великих змін і реформувань. Ми творимо нову державу і нову українську школу. Школу, що зупинить негативні тенденції, перетворить її на важіль соціальної рівності та згуртованості, конкурентоспроможності.

     Нами починався Міленіум… Ми народжені на зламі тисячоліть - нове молоде покоління впевнених, рішучих молодих людей, свідомих патріотів незалежної України.

      Ми віримо, що саме ви понесете в майбутнє прадавні скарби, що йдуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу, будете справжніми патріотами з почуттям високої гідності і честі, найкращими синами та доньками цілісної держави, в якій житимуть щасливі люди».

      Відкриття капсули співпало з традиційною для нашої школи посвятою в козачата.

     Випускники та випускниці 1967 року привели своїх онучат – другокласників на урочисте засідання ради куреня.      Яскраві вишиванки, кольорові стрічки, барвисті віночки, державний прапор, винос прапора «Козацької республіки», виконання гімну та мелодія козацького маршу – усе це налаштовувало на урочистість, піднесеність і козацький дух.

    Отаман, сотники, хорунжий провели випробування другокласників на знання ними традицій, побуту, звичаїв запорізьких козаків. Діти не тільки добре знали життя вправних вояків, вони ще завзято співали й танцювали.

    Перед козацькою старшиною, перед дідусями та бабусями, батьками та гостями учні пообіцяли навіки зберегти давні славні козацькі традиції. Вручення їм отаманом Грамот засвідчило, що другокласники стали повноправними членами дитячого об`єднання «Козацька республіка».

       Маленьких козачат і всіх присутніх привітав славний рій «Побратими» - учасник «Козацького гарту».

    У давнину наші козаки вправлялися верхи на конях, змагалися в стрільбі, фехтуванні, доланню рівчаків та перешкод, билися на шаблях «до першої крові». Часто змагалися куренями.

         Дуже люблять змагатися і сучасні козаки. А найбільше полюбляють футбол.

       Наших старших козачат за спортивні перемоги привітали та нагородили грамотами і кубками завідуючий сектором у справах молоді та спорту Сумської райдержадміністрації Кіріченко Іван Миколайович, директор ДЮСШ Шабан Олександр Станіславович та голова Федерації футболу Сумського району Паращенко Олег Миколайович.

      І ось затихли звуки козацького маршу, звуки державного Гімну, розійшлися по класах юні нащадки славних пращурів, роз`їхалися по домівках гості, піднялися в небо і зникли там жовто-блакитні кульки другокласників. Але дух єднання, нескореності, свободи, приналежності до історії свого народу залишився в серці кожного.

         То ж нехай ніколи не буде переводу козацькому роду!

  

  

  

  

  

Переглядів: 2078 | Додав: steckivskashkola | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Ноябрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Copyright MyCorp © 2020